First page of the Мечеслав Антон Рисич archive.

Мечеслав Антон Рисич – ОТВЕРЖИЧІ

Posted by Arfist on Jan 29, 2010 with 2 Comments
in Мечеслав Антон Рисич

Виходять звірі з лісової тиші,
покинувши кубельця чи барліг;
вони, либонь, зробилися тихіші
не з остраху, не з хитрощів своїх,
а з прислухання. Рев, скавчання, гам
змаліли в їх серцях…

Райнер Марія Рільке.
„Сонети до Орфея”

1

Ми зайшли на хутір глухої ночі. Нас лишалось одинадцять. Дві доби переховувались на острові, в болоті, біля бобрової заплави. Старшина був важко поранений, ці дві доби він не приходив до тями. Його лихоманило. Лихоманило нас усіх. В одного бійця, мого побратима, кілька годин носом йшла кров і ніхто не міг цього припинити. Землі тут гиблі, так нам здалося спочатку. Так нам здалося, оскільки інакше і не могло б здаватися. Кілька днів ми всі нічого не їли, крім лісових ягід і комах. І пили гнилу болотяну воду. (more…)

Мечеслав Антон Рисич – ХОРВАТА ДІБРОВА

Posted by Arfist on Jan 29, 2010 with No Comments
in Мечеслав Антон Рисич

ЧАСТИНА 1

Гречкосій

Давно це сталося. Багато часу минуло з тієї пори, зараз важко і пригадати… Та є таке, що не забудеш. І хотів би, а не забудеш ніяк – воно з голови не йде. (more…)

Мечеслав Антон Рисич – КАРПАТСЬКА ОСІНЬ

Posted by Arfist on Jan 29, 2010 with 1 Comment
in Мечеслав Антон Рисич

Понад пізньою прілістю зривається вітер. Вранішня прохолода. Пара з рота і ніздрів. Листя горілого кольору. Ми йдемо! Дивлюся в чисте прозоре небо – жодної хмаринки. Це мабуть останній теплий день дарує нам лісова осінь. Осінь вже бере своє. Минулими днями ранки були холодними, вологими – дощ, мряка. Туман. Ми по кілька годин просушували свою одежу [...]

Мечеслав Антон Рисич – ВОЇН СВІТЛА

Posted by Arfist on Jan 29, 2010 with No Comments
in Мечеслав Антон Рисич

Це справжній боєць. Стійкий мужній воїн. Охоронець життя. Він не пам’ятає свого минулого, оскільки минулого в нього – немає. Власне, він тільки зараз починає усвідомлювати, де опинився, куди потрапив і що йому заповідали. Сумніватися в заповітах – безглуздо, оскільки нічого крім цих заповітів він і не знає. За сумнівами криється вагання, а це – небезпека, [...]

Мечеслав Антон Рисич – БИЛІНА

Posted by Arfist on Jan 28, 2010 with No Comments
in Мечеслав Антон Рисич

Частина 1 Довго ніч меркне. Зоря світло запалила, мгла поля вкрила, спів солов’їний стих, говір галок пробудився. Поля черленими щитами перегородили русичі великі, іщучи собі честі, а князю слави. “Слово о полку Ігоревім” Шурхіт трави, шерхотіння листя – моя батьківщина. Раніше і я там був – високо, серед листяного шерхоту, але це – спогади з [...]