ARFA - Archeofuturist Association

Прем’єра фільма Гуту Пашко “Iван: повертаючись у минуле”

Arfist — Fri, 02 Sep 2011 19:33:56 +0000

В суботу 3 вересня о 17:00 відбудеться прем’єрний показ фільму українського режисера з Бразилії Гуту Пашко “Iван: повертаючись у минуле” (Iván: De Volta Para o Passado). Після перегляду фільму відбудеться спілкування з режисером.

м. Київ, Культ Ра (Володимирська 4), 3.09.2011, початок в 17:00

Фільм про життя Iвана Бойко, якого у 1942-му забрали на працю в Нiмеччину i який у 1948-му емiгрував до Бразилiï, де розпочав робити бандури. Через 68 років Іван нарешті відвідав Батьківщину.

Трейлер

Гуту Пашко – бразильський кінорежисер українського походження; президент Асоціації відео та кінематографії штату Парана, національний директор бразильської Асоціації документального кіно.
Гуто Пашко є власником студії та акторської агенції GP7 Cinema.

Гуто Пашко є найстаршою дитиною в родині з 11 дітьми — 5-м поколінням переселенців з Тернопільщини. Виховувався на традиційних українських мовних, моральних, етичних і релігійних засадах.

Після навчання Г.Пашко звернувся до власного етнічного коріння, відзнявши документальний фільм «Made in Ucrania. Українці Парани» (порт. Made In Ucrania – Os Ucranianos no Paraná), що розповідає про сучасний стан української діаспори в шт. Парана (Бразилія).

Гуто Пашко — знаний український громадський та політичний активіст у Бразилії, балотувався в депутати на місцевих виборах від Народної соціалістичної партії (PPS).

Станом на осінь 2008 року Г.Пашко обіймав такі посади: президент Асоціації відео та кіно штату Парана (AVEC); директор Національної реорганізації бразильської Асоціації документального та короткометражного кіно (ABD Nacional); директор Форуму культурних представництв м. Курітіба; член муніципальної ради з питань культури м. Курітіба.

Д’Аннунціо про археофутуристичність Поеми

Arfist — Sat, 02 Apr 2011 17:43:24 +0000

Він прагнув відшукати форму сучасної Поеми, цей нездійсненний сон багатьох поетів, і мав намір створити лірику, дійсно сучасну за змістом, але вбрану в усю витонченість старовини, глибоку і ясну, пристрасну і чисту, могутню і складну.

Габріеле Д’Аннунціо, «Насолода», Il piacere, 1889

Про Шиншил

Arfist — Mon, 14 Mar 2011 12:54:24 +0000

Іноді друзі яких ти давно знаєш, раптово відкривають свої таємні сторони. Сьогодні вперше вживу бачила шиншил, виявляються вони люблять стрибати й купаються у піску чи вулканічному пилу, а ще з ними треба бавитись бо вони починають сумувати.

(с) Олена ПРАВИЛО

Концепція Руського Клубу “Культу РА”

Arfist — Fri, 11 Mar 2011 12:41:38 +0000

Ми вже писали про Руський Клуб “Культ РА” майже одразу після відкриття цього закладу. Цікаво те, що на сайт АРФИ виходить чимало людей, які шукають інформацію про цей заклад. (Хоча вже давно існує сайт www.kultra.org)

А також, директор Культу Ра Олександр Ваврик висловлює цілком археофутуристичну позицію (наприклад: “Ми намагаємось рухатись вперед, але беручи з минулого найсильніші наші символи, кольори, малюнки..”), тому ми публікуємо це інтерв’ю для наших читачів, прихильників та гостів столиці які хочуть збагнути саму концепція закладу КУЛТ РА. Але звісно краще 1 раз побачити ніж 100 разів почути. Тому – до зустрічі на мистецьких подіях.

Varunna – Redipuglia

Arfist — Sun, 06 Feb 2011 11:22:22 +0000

“Всі в ряд” кричав капрал
Швидким кроком, і ще швидше з відкритими очима
В той момент небо падало на нас
і спалахи нам освітлювали день
кожен постріл, кожен спалах був морозом по спині
кожен розряд вистрілів заморожував нерви
кожен гарматний постріл ляпасом покривав усе обличчя
кожен вибух був пострілом прямо в серце

Всі в ряді у швидкому темпі на гірській стежці
Наполовину затонув в снігу
Потім бігли з рушницею в руках
І замерзали проти вітру

Прибувши на вершину нас чекав кулемет
і час зітхання як вже впали перші тридцять
Прибувши на вершину я верше побачив вогонь
і на землі в мене був час, щоб споглядати її зірку
Прибувши на вершину нас чекав кулемет
і час зітхання як вже впали перші тридцять
Прибувши на вершину я побачив її гарне обличчя
і впавши в сніг я відчув його тепло.

Леся Воронюк і Полюси в Києві

Arfist — Sun, 16 Jan 2011 22:42:37 +0000

Молода українська письменниця Леся Воронюк та поп-рок гурт «Полюси» із літературно-музичною презентацією книги «Записки на зап’ястях». Поезія в прозі зі скрипкою, гітарою та піаніно – захоплююче мистецтво, кожне слово лягає на ноти і тече ними в кожне серце, в кожну душу. Байдужих не залишається
28 січня 2010 року о 19:00,
Київ, вул. Володимирська 4, КУЛЬТ РА, Руський Клуб

Гійом Фай – “Археофутуризм”

Arfist — Sun, 16 Jan 2011 22:29:25 +0000

Парадигма домінуючого матеріалістичного егалітаризму – «демократичне» споживацьке суспільство для десяти мільярдів людей в XXI-му столітті без повного розграбування довкілля – є утопією від самого початку.
Ця безглузда ідея наштовхується на фізичну нездатність. Цивілізація, що висунула цю ідею, не може існувати довго. Парадокс егалітарного матеріалізму: він є ідеалістичним і з матеріальної точки зору не може бути реалізованим. Це викликано соціальними причинами (він руйнує суспільства), а особливо причинами екологічними: планета фізично не зможе підтримувати загальний економічний розвиток з надмірним споживанням доступної усім електроенергії. Темпи «Наукового прогресу» незадовільні. Не варто відмовлятися від технонауки, але вона потребує реорганізації з урахуванням різних перспектив.
Отже, проблема не в тому, чи загине цивілізація, створена егалітарною сучасністю, а в тому коли саме. Відтак, ми знаходимося в надзвичайному стані. (…) Сучасність та егалітаризм ніколи не передбачали свій кінець, ніколи не визнавали свої помилки, ніколи не знали, що цивілізації смертні. Вперше можна впевнено стверджувати: глобальному порядку цивілізації загрожує зруйнування, тому що він базується на парадоксальному та незаконному ідеалістичному матеріалізмі. Необхідне нове бачення цивілізації періоду після катастрофи.

Гийом Фай. Взято з Lepante1571

Руський Клуб – КУЛЬТ РА!

Arfist — Fri, 03 Dec 2010 18:30:21 +0000

Це сталось! Нарешті в центрі Всесвіту, в центрі Києва був відкритий концептуальний, мистецький, археофутуристичний український заклад. Концептуальний, бо самій концепції може позаздрити і львівська мережа iFest (куди входить славнозвістна Криївка). Зайшовши в Руський клуб – наче потрапляєш в інший світ, навіть людина малоосвідчена відчує одразу мистецький затишок. Руський клуб – це те місце звідки не хочеться виходити, це те місце де хочеться творити, спілкуватись та ділить думками, інформаціями, емоціями та імпульсами. І дуже скоро це стане центральним місцем кристалізації нової еліти Києва, Україна та і всього світу. Археофутуристи вже вибрали його як одне з основних своїх місць збору, бо цей заклад найкраще відповідає археофутуристичному стилю. Інтер’єр просякнутий духом Традиції, чудове меню та книгарня, але все це не десь далеко за межами доступу, а в самому центрі Києва. Відновлення традиції не в минулому і не в музейному варіанті Пирогова чи Мамаєвої слободи, а саме в новому відповідному дусі нашої доби ХХІ століття. Красиві дівчата в гарному вбранні – одного цього вже задостатьно для відвідування Руського Клубу.

Цей текст є лише інформативним вказником, в майбутньому чекайте нових світлин, подій та зустрічей.

РУСЬКИЙ КЛУБ знаходиться на Володимирській 4,

в самому центрі Києва, відкритий з 10 до 23ї

Вечір Езри Паунда

Arfist — Thu, 21 Oct 2010 11:38:18 +0000

Ти увійшла з ночі
І квіти були в твоїй руці,
Тепер виходитимеш зі збентеження людей,
З безладдя розмов про тебе. (Езра Паунд)

30 жовтня 2010 року відбудеться творчий вечір Езри Паунда з нагоди 125 років з дня народження видатного американського поета.

В програмі:

- Історико-біографічний екскурс “Забутий Геній Америки”

- Лекція “Езра Паунд в світовій культурі”

- Читання поезії мовою оригіналу та в перекладах Андрія Волошина

– Аудіо-візуальні проекти

- Вільне спілкування, дискусії.

Вечір Езри Паунда відбудеться в Києїв в суботу 30 жовтня 2010, о 15:00 в кнайпі СІНОВАЛ (вул.Саксаганського 40)

Записки на зап’ястях

Arfist — Mon, 27 Sep 2010 12:53:02 +0000

Записки на зап’ястях (Леся Воронюк) from Arfa on Vimeo.

Презентація книги “Записики на зап’ястях”