Гюстав Люг – Визволення (Частина 2)

частина 2  -  “Я хочу“

Арійська раса існує вже багато тисяч років в цьому світі. І за цей час вона повною мірою довела доцільність і
корисність свого існування. Вона виборола своє право на існування такими жертвами і перемогами, в таких
випробовуваннях, що навряд чи якась інша раса могла-би вистояти в тих умовах. Сотні разів домоклів меч
зависав над її головою і, здавалося, ніщо вже не зможе її врятувати, і кожен раз вона доводила, що вона
найсильніша і має виключне право на існування. Всі ті герої Арійської раси, мужні лицарі – первоцвіт своєї раси,
що поклали життя своє аби вижила Раса – вони нікуди не зникли. Вони живуть поруч з нами, в пам*яті
людський, в Крові свого народу, в світлі сонячнім і в шепоті трав рідних країв, в прозорій воді землі своєї і в
тихих наспівах дівчат свого племені.
І я відчуваю Дух їхній в своїй Крові. Я гордий тим, що в мене були такі славетні пращури, які покорили весь
шар земний, пронесши всюди Ім*я Господа свого – Вічне Світло. Ніде їм не було рівних – кращі воїни, кращі
поети, кращі скульптори, найталановитіші музиканти і філософи, кращі художники і письменики, кращі
науковці і політичні діячи, кращі в усьому, чого торкалася рука їхня. Все краще, що було здобуто в цьому світі -
все їхнє. Ніяких перепон не знала їхня Воля і все, за що бралися вони, віднині належало їм – бо носило в собі
Дух їхній. Вони казали: “Я так хочу” і досягали мети своєї, якою-б важкою вона не була.

Розуміння цього одвічного Арійського імперативу “Я так хочу” – дає ключ до разгадки багатьох питань
сучасності і сивої давнини. Цей імператив передається не усно і не письмово. Він передається із покоління в
покоління, від батька до сина і від матері до дочки. Він передається з Кров*ю.

Арійська Кров – се не фізична субстанція, а метафізична.
Вона – жива істота. І символ її – Свастика. Тайна Арійської Крові – одвічна загадка. І ніхто, ніколи не постигне її.
Щось таке є в Арійській Крові і в генному коді – чого не має жодне живе створіння у всьому Всесвіті. І се -
від Бога.

Чи знаєте ви, що темні сили через слуг своїх на землі, витрачають величезні кошти щороку, аби розкрити цю
загадку? Мільярди доларів, засекречені генні лабараторії, сотні вчених по всьому світі бьються над цією
загадкою вже сотні років(починаючи від середньовічних алхіміків), збирають зразки Крові по всьому світу в
надії отримати ключ до цієї таємниці – і все марно. А якщо вони його отримають – тоді дні існування Арійської
Раси – злічені.

Трєтя світова війна, якщо і відбудеться – то це буде найтихіша і найнепомітніша війна за всю історію людства.
Навіщо витрачати великі кошти на утримання армії і застосовувати ядерну зброю, якщо можна змінити лише
одну клітину в генному коді – і вимре ціла раса. Так тихо, що ніхто і не помітить, що сталося.
Перший удар в цій війні вже нанесено. Генномодифіковані продукти. Вам будуть стверджувати, що вони
нешкідливі для здоров*я і розроблені для того, щоб економити на оброблені сільгосп культур. Але в трєтьому
поколінні вживаючи їх, зникають люди з синім і зеленим кольором очей, в четвертому зникають люди зі
світлою пігментацією волося, і так далі. Я не знаю на що перетвориться в десятому-двадцятому поколінні
людина, котра вживає ГМО, але можу напевно сказати, що людиною вона вже не буде. Це буде нова істота,
вирощена темними силами для нового світового порядку.

Далі пійде розмова про дуже серйозні і жорсткі речі, тому людей з вразливою психікою, жінок і дітей
прошу не читати наступні рядки.

Чи знаєте ви, чому вже в майже всіх країнах “демократичного” уряду введена легалізація абортів?
Як ви гадаєте, куди йдуть продукти абортування? Ці ненароджені, живі людські істоти – нові Душі в цьому світі,
мають дуже високу ціну на чорному ринку.
Темні владики і слуги сатани скупають їх і вижимають із них еліксир життя. Так продовжують вони свою
молодість і своє існування.
Аборт – дуже брудний і темний вчинок з боку жінки. Він дуже сильно уражає її психіку і ментальність. Жінка,
яка зробила аборт – одразу, раз і назавжди змінюється. В усіх сферах свого існування.
Господь сотворив жінку, як Матір – в першу чергу, як провістницю продовження роду людського і перемоги
Життя над смертю. Тому у Арійців – жінка завжди виступала, як істота, що вища за чоловіка. Їй поклонялися,
її шанували, як берегиню раси і превозносили як вищу цінність. І зробити аборт – вбити нову Душу цього світу,
вбити жорстоко і підступно, маленьку, ні в чому невинну істоту, вбити так, як не роблять цього навіть найлютіші
звіри – це значить піти проти Волі Господа і проти Законів Природи. І Господь жорстоко покарає усіх грешниць
в Судний День.
Мені дуже шкода, що мої сестри по Крові – Арійські жінки, відвернулися від Бога і пішли на зговір з сатаною,
аби вдало зробити кар*єру, і мати якійсь дріб*язок в матеріальному світі, поступившись при цьому своєю
сутністю. І не має їм прощення – ні від мене, ні від мого Бога. І з тієї миті стануть вони мені не сестри, а підступні
вороги – слуги диявола. А з ними і ті, хто змішають Кров свою з кров*ю недолюдків, аби знизити шанси на
виживання моєї раси.

Але-ж “демократія”. “Закон” на їхньому боці.

Про Кров Арійських немовлят, я навіть не беруся розповідати. Всі і так багато чули, що відбувається на Пасху.
Хто, де, коли і як застосовує Кров моїх маленьких братів – то вже давно не таємниця. Про це є багато книг і
досліджень. Згадаймо, наприклад, Володиміра Даля.
А куди зникають ці обескровлені немовлята, коли їх знаходять? Питання на ерудицію. Про чорний донорський
ринок, мабуть всі чули.
Взагалі, нечиста сила якось дуже сильно цікавиться Арійськими генами. Бо не дано сатані того, що дано
Арійцям самим Господом нашим. Тому вони так збуджено реагують на красиві, чисті Арійські тіла(і на їх здорові
органи), так стікаючи слиною споглядають на сестер моїх – Арійських красунь – найвродливіших жінок у всьому
Всесвіті. Бо Господь створив їх за образом і подобієм своїм, наділивши Небесною Красотою.
Зверніться до витворів Арійського Мистецтва. Античні скульптури. Неперевершені і до нинішнього дня.
Повторити чи максимально наблизитися до рівня тогочасних майстрів, не зміг ніхто. Бо зник Дух. Те відчуття
Краси і Духу Господнього, яким володіли древні. Яка грація, витонченість рухів, гармонія в кожній лінії.
Велич. Божая Краса. Я не можу ладно описати словами ті відчуття – це щось в духовній сфері.
І були-ж натурщики і натурщиці з яких робилися ці шедеври!
А тепер, щоб відчути контраст, зверніться до “сучасного мистецтва”. Візьмемо, наприкад картини Пікасо
(комуніста, до речі) і усіляких там кубістів, футуристів та інших з ними “істів”. Таке спотворення Краси Жіночої,
важко уявити здоровій Людині. Зобразити Жінку набором геометричних фігур, може тільки той, хто зовсім не
відчувє Краси. Але-ж “сучасне мистецтво”.
Не має сатана і слуги його таких Дарів Господніх, що дав Він Дітям Своїм, тому і ллють ріки Крові Арійської у
ненависті і зависті. І скільки пролито вже Крові – не видно кінця і краю.

Нехай буде проклятий диявол! І слуги його, за всі злочини проти Роду Арійського і проти Господа!

Да не проллється ніколи невинних Кров,
а нечестивих кров – най хлине, як ріка
свої чорні крила Месники розправлять
і караючим стануть Господнім молотом
відмщення…

____________________________

Не має у світі більш радісної, величної і красивої картини – ніж спостерігати за Арійською жінкою і її немовлям.
Таким щастям світяться їхні очі. І завмирає все навкруги, аби милуватися Любов*ю. В такі миті, я радісно
відчуваю маленьку перемогу Життя над смертю і Світла над темрявою, а отже, все не так погано, як могло
здаватися. І є ще Надія.

Руйнування традиційних основ суспільства, інституту сім*ї, жіночий кар*єризм, зростання феміністичних рухів
по всьому світу, латентні лесбіянки… І як логічне завершення цього – катастрофічне зменшення народжувності
Білої Людини. А поруч з цим іде наркоманія, легалізація однополих шлюбів, проституція, алкоголізм, педофілія
- і ми відчуємо, як світ котиться у прірву.

А колись давно, коли Кров Раси Моєї була ще сильна, а Дух не прегнічений – світ називався білим. І зараз, коли
ми хочемо виразити своє позитивне ставлення до оточуючого, ми кажемо “Білий Світ”. Здавалося-б прості слова
- але який великий зміст там криється. Все тут – і Велич і Дух, і Кров Арійська і Воля.
І світ давно вже не білий – але Пам*ять залишилася. Перемоги Світла нікуди не зникли. Вони живуть поруч
з нами, в пам*яті людський, в Крові Арійського Роду, в світлі сонячнім і в шепоті трав, в прозорій воді і в тихих
наспівах дівчат мого племені.

Принцеса на горошині.

Чудова, повчальна дитяча казка. Мабуть всі чули і знають цю історію, яку Білі Жінки вже декілька віків
розповідають своїм Білим Дітям наніч.
Простий, незамислуватий сюжет, щасливий кінець – здавалось-би дрібничка. Але давайте розглянемо її більш
детально, зазернемо в саму суть речей. Запевняю вас, тут відкриються такі таємниці і секрети, в порівнянні з
якими всі секрети Інтерполу і іже з ним – просто нервово курять у сторонці.

Отже. Дівчина-принцеса за збігом несприятливих обставин опинилася насамоті, і довго блукаючи, десь вночі
опинилася біля хати простолюдинів. І попросилася переночувати. Господиня, бачучи, що гостя її не проста – а
висока, струнка дівчина з великими блакитними очами і пишним золотавим волосям – одразу-ж зрозуміла, що
вона аристократичного(Арійського) походження, але вирішила перевірити – чи та вона, за кого себе видає.
І постілила їй постіль із тридцяти(!) пірйин, а під них поклала одну малесеньку горошину. І вклала нічну гостю
спати. А вранці, коли принцеса прокинулася, спитала її – як їй спалося. На що принцеса відповіла, що так
погано, вона ніколи ще вжиті не спала. Всю ніч їй щось заважало і не давало заснути. Тоді господиня насправді
впевнилася, що перед нею – справжня принцеса.
Здавалося-б така дрібничка – маленька горошина. А от принцесі, вона заважала спати. Бо тіло її настільки
благородне і витончене, що ця маленька дрібничка одразу-ж буде відчуватися, навіть через тридцять пірйин.
Якщо-б то була звичайна простолюдинська дівчина, то вона спала-би нормально, а от принцеса не змогла.
І стара господиня, навряд-чи чула про євгеніку та про Закони Життя Крові, але винайшла простий спосіб, без
взяття аналізу крові і дослідження генного коду, узнати про Арійське походження Принцеси.
В королівських сім*ях, де Арійськи Жінки існували в умовах витонченості і в постійнім оточені Краси, Кров
передавлася від однієї благородної особи до іншої більш збагаченою і розвинутою. Якщо все життя прожити в
оточені красивих людей, величних рицарських жестів, гарно прибраних кімнатах, правильно харчуватись,
спілкуватися літературною мовою, вдосконалювати розум свій читанням книжок і грою в шахи, слухати гарну
музику – то не дивно, що десь у трєтьому поколінні такого існування, починають з*являтися особи ще більш
витончені і розвинуті, ніж їх предки. А там і до Надлюдини – рукою подати.

Тобто Арійська Кров – як жива істота, постійно вдосконалюється і розвивається за сприятливих умов.
Напроти, якщо все життя прожити в оточені покидьків, в атмосфері ненавитсі і злості, спілкуватися з
біонегативними людьми – наркоманами, алкоголіками, гомосексуалістами, комуністами та іншою наволоччю,
матюкатися, слухати якусь маєчню замість музики, харчуватися якимось брудом, витрачати свою життєву
енергію і сили невість на що – то з*являється дуже велика вірогідність стати таким-же, як і оточення.
З ким поведешся – від того і наберешся. Так каже стара, як світ, народна мудрість. І це безперечно ПРАВда.
І стара господиня, що поклала горошину під пірйини, також знала про це. Напевно вона не навчалася в
престижному університеті і зовсім точно, що не мала диплом біолога-селекціонера. Але жила Мудрістю
Народною і знала Закони Природи, знання яких, може замінити десятки наукових ступенів і дипломів. Бо вони є
одвічні і незмінні, самим Всевишнім встановлені.

Характерна риса Арійської Крові – постійний розвиток і вдосконалення. Такої властивості Крові не має більш
жодне живе створіння у Всесвіті.
Ось де Божа Тайна і Загадка.

І один із найвидатніших і найвеличніших Арійських письменників – Фрідріх-Вільгельм Ніцше, взяв образ
Надлюдини зовсім не зі стелі. Він сам, описуючи день свого прозріння, називає його найвеличнішим і
найтрагічнішим у своєму житті. 1881 і 1883 роки – ключові моменти в житті цього великого письменника. Він
казав, вже наприкінці свого життя, що йому були “видіння”. Я напевно не знаю, як саме відкривалися йому
Істини і за яких обставин це відбувалося, але одне я знаю точно – він був вибраний Господом. І коли Душа його
була готова сприймати – Господь дав йому озаріння.

І скрита суть цієї казки про Принцесу, криється в тому, що самим Господом назначено Білій Людині -
Шлях Розвинення. Для чого – то тільки Він і знає.

Все в цьому світі – має відношення до всього. Кожний крок наш, кожен жест, кожна Думка і Слово – залишить
свій слід. Ніщо не проходить просто так і не зникає безслідно. Думаю “Ефект метелика” – всі дивилися. Хочеться
лише додати до всього вищесказаного влучну думку письменика Мішеля де Будьона, який сказав:”Чтобы
разрушить ту или иную систему представлений ведущих к деградации, необходимо полностью избавится от
биологической базы, которая есть ни что иное как совокупность всех носителей этой системы. Однако это
только полдела. Здесь уместно провести аналогию с курильщиками, многие из которых считают что сам факт
отказа от употребления табака есть большая победа. Но важно не просто бросить курить, но и очистить легкие
от пленки вреднейших веществ. Подобный процесс занимает годы и проделывают его единицы. И часто
приходится слышать, “вот, мол, бросил курить, а все отрицательные факторы курения сохранились”. Всё
правильно. Любое вторжение в наш организм необратимо, можно вести речь лишь о максимальном сглаживании
последствий воздействия на него. Что же касается повышения чистоты, то она возможна только от поколения к
поколению. Часто такой процесс растягивается на несколько поколений и множество потомков расплачиваются
за грехи единичного предка-дегенерата, в лучшем случае они еще долго обречены выбирать между плохим и
очень плохим; в худшем – оказываются приговоренными с момента рождения. Вот на каком уровне ведутся
счеты с человеком. И если юридически дети за родителей не отвечают перед законом, то фактически
расплачиваются за них сполна. Хотя еще на заре существования белой расы вектор ее эволюции однозначно
указывал направление к совершенству, а сама величина вектора представлялась безконечной, все же
возникшая раса была лишь заготовкой, исходным материалом, пусть и чрезвычайно высокого качества.
А для того чтоб она превратилась в совокупность индивидов усиливающихся от поколения к поколению,
необходимо было избавиться от всего что могло бы перенаправить эволюционный вектор в тупиковый путь…”

Людина – дуже слабка істота і без віри в Бога, вона становиться ще слабкішою, коли не сприймає в Душі своїй
Світло, що зможе наставити її на Путь Істинний.
Без Віри – Людина становиться прямою жертвою сил пітьми. Потрібно постійно бути обережним, слідкувати за
собою і своїм оточенням, за своїми помислами і діяннями – аби не потрапити до рук сатани. Господь уважно
спостерігає за кожним кроком нашим. Необхідно щомиті розвиватися і самовдосконалюватися.
Але-ж хто без гріха?
Десять заповідей універсальні в тому плані, що їх може дотримуватися будь-яка людина, будь-якої віри.
І нехай наші дрібні огріхи не переходять тих границь, за якими починається справжнє зло, аби суд Божий
не настав раніше, ніж перед Останньою Чертою.

Зло – багатолико. Не вбий, не кради, не насилуй – це не просто вічливі поради – се Основи Життя. І ті, хто
зневажає їх – дуже дорого заплатять.

____________________________________

…Закони Божі вищі за закони людські…

Для того щоб остаточно з*ясувати питання моралі і законів, розглянемо такий випадок. Десь в середині
сімедесятих років, весь “совок” узнав про одну карну справу. Судили якогось сільського пенсіонера, який
застрелив двох молодих дівчат, що проникли вночі в його сад. Застрелив обох просто із двустволки одразу-ж.
Погано він вчинив чи добре? Це вопрос моралі, а не чинного законодавства. Закон скаже – вбити погано і дідуся
засудять, але може і виправдати, вказавши на те, що нібито проникли на часну територію і дідуган не довго
розбираючись, що то були за злодії порішив їх. Я не знаю, як насправді все відбувалося, але навів цей приклад,
аби показати всю несерйозність “законів” людських.
Отже, припустимо, що дід був старий нквдешник і стрілок заградотрядів, який сотні людей закатував у
застінках нквд, а ті дівчата були націонал-патріотами, які влаштували благодійний концерт – а їх накрили карні
органи і дівчата, втікаючи, сховалися в першому попавшомуся садку. То добре вчинив дід чи погано?
Мабуть, що погано.
А якщо дід був білогвардійцем і на території свого будинку відкрив спортивний центр для виховання здорової,
патріотичної молоді, а дівки були звичайними шльондрами, які поверталися зі студентського гуртожитку, де
вони гарно проводили час з приїзджими арабами і неграми і вирішили залізти в сад, аби підкрипитися
вітамінами після сеансу групової релаксації? То добре вчинив дід чи погано?
Тобто “закони” людські – далекі від ідеалу. Нібито вбити і погано – але дивлячись за яких обставин і з якою
метою. Коротше кажучи – за Волею Господа чи проти Волі Господа. Вбити двох біонегативних проституток, аби
вони не заражали здорових хлопців і світ коло себе – не думаю, що Господь був-би проти такого вчинку.
А от вбити двух патріотичних Арійських Дівчат – майбутніх Матерів Роду Арійського – таке Господь точно не
пробачить.
Але-ж “закон”. І розглядатися справа буде за фактом вбивства, не враховуючи такі “дрібнички”, які я навів
вище.

Інша ситуація.
Припустимо, ви вирішили пограбувати банк. Так, чисто, гіпатетично. У вас все вдалося – гроши вже у вас,
обійшлося без жертв, все добре – гарно спланована операція гарно закінчилася. І вашим призом стало,
припустимо, десять мільйонів американських гривень. Після цього, хто ви – злодій чи герой? Це покаже час.
Якщо власником банку був якиийсь чесний підприємець, який чесно(чисто гіпатетично) заробив ці гроші і хтів
витратити їх на національну революцію – а ви, пограбувавши його, купили велику партію героїну і стали
розповсюджувати його у всіх школах країни, відкривши такий собі “маленький бізнес” з щорічним оборотом в
п*ятнадцять мільйонів – то мабуть, що ви злодій.
А якщо власником банку був якийсь фінансовий магнат – ворог Роду Арійського, який зробив собі капітал на
відсотковій експлуатації грошей чесних трудівників, а ви пограбувавши його, побудували нові школи, музеї,
парки, спортмайданчики – то ви вже національний герой.

З цього і робиться висновок – все те добре і законно, що робиться заради існування Арійської Раси. Все що проти
- то зло. Саме так каже Закон Божий і за такими принципами завжди існувало Арійське суспільство.

“…Горы ждали Весны, посылали Солнце за ней. Сосны видели сны, как им мачтами стать кораблей…”

Господь створив спочатку землю, океани, гори і моря, ліси і ріки і населив їх різноманітною живністю. Мета цих
діянь одна – підготувати усі сприятливі умови для того, щоб коли він пустить в сей світ дитя своє – Людину, вона
ні в чому не мала нужди. Дав землі родючи – аби Людина працюючи на них, мала хліб свій насущний; Дав ліси
високі – аби Людина могла влаштувати житло своє і захиститися від непогоди; І дав Світло Своє – Вогонь, аби
Людина могла зігріти житло своє. Тобто створив усі умови для нормального існування і розвитку.
І Закон Свій дав Людині: “Візьми усе, що належить тобі, бо ти – Дитя Моє. Але не візьми більше, ніж знадобиться
тобі. І знай міру бажанням своїм…”
З того часу Діти Господні багато чого досягли. Вони приручили тварин і зробили їх домашньою худобою,
змайстрували колесо, щоб швидко подорожувати і засіляти більш родючі землі, винайшли парус, щоб рухатися
Водою і отримати у володіння нові землі, зробили зброю, щоб захищати себе і Світло Господнє.
І Бог, всміхаючись спостерігав за Дітями Своїми і благославляв кожне їхнє починання в Ім*я Його.
Бо не має для всіх речей на землі більшої честі – ніж служити Арійському Роду. Землі приємно, щоб по ній
ступала нога Арійця, воді приємно омивати Тіло Дитини Світла, бо це велика честь служити користю Божим
Дітям.(І в такій гармонії з Природою, Арійська Людина існувала тисячи років)
Навряд-чи домашня худоба може мріяти про більше задоволення, ніж кормити Арійську Людину. І це – не
жорстока експлуатація, як кажуть декотрі хворі люди. Це освячено самим Богом. Виростити худобу і вбити її,
щоб прокормити свою сім*ю – це нормально. Бо ніхто-ж не вбиває її заради задоволення якихось
кровожерливих інстинктів чи заради самого факту вбивства. Вбити, щоб прокормитися і вбити рівно стільки,
скільки потрібно – Це значить жити за Законами Божими. Вирубити гай дерев, аби построїти селище, щоб жити
в ньому і продовжувати Рід Людський – це нормально. Бо ніхто-ж не вирубує дерева заради простого
задоволення інстинкту руйнування. Насправді, для дерева – велика честь, щоб Арійська Людина построїла з
нього корабель і понесла Ім*я Господа свого – Вічне Світло по морях, до нових країв.
А от крики усіляких гадів з організацій типу грінпіс про жорстокі вбивства тварин і тому подібна маєчня – нічого
під собою не мають. Це хворі люди, з хворою психікою, взялися судити про речі, сутність яких не розуміють і
навряд-чи спроможні зрозуміти.
Я також проти вбивства тварин. Але проти вбивтва безглуздого і надмірного.
Мої Арійськи предки вбивали рівно стільки, скільки їм потрібно було на даний момент. І вбивали тварин
нормально, а не як декотрі кровожерливі народи. Бо не мають Арійці в крові своїй, інстинкту руйнації і якоїсь
збоченої кровожерливості. То інший народ має такі нахили.

Це і є питання моралі.

З цього і робиться висновок – все те морально і законно, що робиться заради існування Арійської Раси і
підвищення її життеспроможності. Все що проти – зло.
Саме так каже Закон Божий і за такими принципами завжди існувало Арійське суспільство.

Але пройшов час і Традиція почала зникати.
Люди третього покоління полюблять перенасичення і миттєве задоволення своїх забаганок. Тому природні
ресурси швидко зменшується і екологія погіршується. Бо ні в чому не хотять міри знати. Девіз нинішнього
суспільства : “все і одразу і в якумога найбільшій кількості”. Багато жерти, багато спати, багато дивитися,
багато прожити таким існуванням.
Коли до Картагену прийшли римляни(люди першого покоління), то вони побачили такі картини дегенерації,
що вони з таким омерзінням руйнували те місто, ніби вбивали якусь підколодну зміюку. Хоча і Картаген був
колись сильним і багатим містом, але за декілька тисяч років свого існування зкотився у прірву. І третє
покоління, яке застали римляни, прийшовши туди, вже ні на що було не здатне, окрім як задовольняти свою
розпусту і збочення.
Пройшло ще декілька століть і предки славетних легіонерів, які винищили Картаген, погрузли у змішанні Крові,
розкіші і дегенерації. “Хліба і видовищ!” – волало третє покоління. І видовища не заставили себе довго очікувати.
Племена Германців – люди першого покоління, зі здоровою кров*ю і здоровими інстинктами, спостерігаючи
тогочасний Рим, вирішили, що пора покінчити із тим розсадником зла. І розгромили Рим і населяюче його третє
покоління – вщент.
Так Господь вершить Суд Свій. Все нездорове, що хилиться до упадку – приречене. Все, здорове і життеносне -
розквітне.

То буле лише великі міста. Але чи не такі самі картини спостерігаємо ми зараз, але вже в більш глобальному
масштабі, на прикладі цілих країн?

Збочення, мультирасові оргії, некрофілія, ще ціла купа усіляких “філій”, змішання усього з усім -
так заклинається смерть.
Як вистояти в цьому хаосі, не втратити себе і Віру ?

Господь мій – Вічне Світло
най буде сила Твоя в ці хвилини тяжкі
- зі мною
веди мене за Собою крізь долину пітьми
і укрепи путі мої,
да святиться Ім*я Твоє, да буде царствіє Твоє
і Воля Твоя
як на Небі – так і на землі.
І не введи мене у спокушання
і звільни від лукавого,
бо Твоє є Царствіє, і Сила, і Слава
навіки…