Леся Воронюк: Записка у натовпі

Йшла крізь  натовп. Хотіла загубитися у ньому  від смутку. Сама губилася, сама ж  його шукала. Люди люблять шукати смуток заздалегідь. Певно, роблять це ненавмисно, та і не прагнуть притягувати радість. Сумуємо через те, що ще не сталося, бо боїмося, що воно не станеться взагалі, що не повернеться Назар, що Ірина буде одна, що Україна не стане великою державою, що не видужає корова Ружана, що не дозріє квасоля, що більше не буде таких, як Чорновіл!

А будуть! Будуть такі! Буде доста сонця! Буде корова румигати! Буде Україна великою державою! Ірина буде в парі! Назар вернеться! Вернеться і стане закінченням  складної формули, яка доводить, що віра врятує світ.

Із  книги «Записки на зап’ястях» (уривки)